Слід на землі... (Зустріч з поетесою Тетяною Фроловою та кобзаря Лаймошем Молнаром)
Мабуть, кожен з нас хоче залишити про себе згадку, свій слід на землі... Хоче жити так, щоб його пам'ятали, хоче зробити таке, що би надовго закарбувалось в людській пам'яті...
Ми постійно скаржимось, що все не так, як ми це запланували... Ми часто всім не задоволені і часто нарікаємо на те, що відбувається, на те, що навколо нас, на те, що бачимо... І ми в цей час навіть не задумуємося, що деякі люди все життя мріють хоч одну хвилину стати на наше місце... Побачити все... Вони просто мріють бачити... Ось, здається, таке маленьке бажання. Але як боляче розуміти, що воно нездійсненне або практично неможливе... І поволі опускаються руки... Ми думаємо, що ж може бути гірше за це? Ось, кінець всім бажанням. Але не про таких людей я пишу... Як казав один філософ: "Кожен фініш - це, по суті, старт". І справді... Скільки мужності, терпіння і любові заховано в особах, про яких я намагаюсь вам донести. А пишу я про авторку численних оповідань, віршів Тетяну Фролову і її чоловіка, лірника, бандуриста Лаймоша Молнара. Їх приїзд до нашої школи дуже особливий. Адже з цієї зустрічі можна почерпнути віру в майбутнє. Не було такої теми, яку б вони оминули. Т.Фролова з трепетом нагадала "чиї ми сини і чиїх батьків", тобто це була і патріотична тематика, і дитячі віршики, і інтимна лірика. А величності цьому виступу надавала гра на бандурі і лірі.
Цей виступ двох незрячих людей полонив серце учнів і надовго закарбувався в їх пам'яті. Я спеціально тут вжила слово "незрячих", а не "сліпих". Адже вони не сліпі, їх серця бачать і бачать краще за наші... Вони бачать те, що нам не відоме, вони бачать щось потаємне і нікому не відкрите.
Тому від імені нашої шкільної родини хочу висловити їм подяку. Сказати велике "спасибі" за безліч чудових віршів і пісень, за гарний настрій, за їх незламність перед життям. І від щирого серця ми бажаємо їм і надалі не втрачати віри; мріяти і сподіватися, а натомість ми обіцяємо берегти їхній слід у своєму серці.
Голова комісії навчання
Підберізцівського учнівського самоврядування,
учениця 11 класу
Білявська Романа